У португаломовному світі подібі весілля – абсолютна новина, скажімо у Португалії перше таке весілля відбулося лише у 2010 році.
Ідея спонсорського весілля сподобалась Дмитру Яцюку, українцю, який вже багато років проживає у Мозамбіку і який є одним з активістів української громади країни. Своє рішення Дмитро Яцюк пояснює просто: «Після того, як ми з дружиною вирішили взяти офіційний шлюб, постало питання фінансів. Можна було витрачати власні гроші та розраховувати на підтримку родини, але мені було цікаво використати мій досвід та знання для того, аби переконати бізнесові структури спонсорувати, хоча б частково, наше свято. Адже весілля – це соціальна подія, а будь яка соціальна подія може розраховувати на увагу та підтримку суспільства. Звісно, що я не забував про мозамбікську реальність: невеликий розмір споживчого ринока, консервативність мозамбікського суспільства, можлива незгода батьків та необхідність ставати об’єктом цікавості медійного простору».
Весілля відбулося 14 травня 2011-го року у місті Мапуту, де Дмитро Яцюк (36) взяв шлюб з Марією Кандідою Серра (36), після кількох років спільного життя. Весільна церимонія була зовсім невелика, на неї були запрошені батьки, близькі родичі та друзі родини. Одною з «родзинок» весілля була присутність служанки молодих, яка працює у родині вже шість років, а також деяких представників дипломатичного корпуса Єгипта. «Спочатку батьки дружини скептично поставилися до моєї ідеї, хоча і нічим не перешкоджали», - розповідає Дмитро Яцюк, - коли ж побачили, що моя активність почала давати результати, то навіть почали допомагати, надсилали інформацію про наше весілля друзям, знайомим та знайомим знайомих, вели активну електронну переписку, телефонували, використовували соціальні мережі».
Біля дюжини мозамбікських приватних фірм (середеній та дрібний бізнес, у більшості послугова галузь) відгукнулися на пропозицію Дмитра Яцюка про спонсорування його весілля. Фірми сплатили банкет (який по-португальськи називається copo de água, тобто «стакан води»), готель для першої шлюбної ночі, проживання на курорті у п’яти зірковому готелі, лімузін, весільний торт (за традицією частину торта треба зберігати цілий рік та з’їсти у першу річницю весілля), всього на сумму близько 4.000 у.о., або 75% відсотків від загальних витрат на весілля. У свою чергу фірми – спонсори отримали можливість розмістити свою рекламу на банкеті (всі вони шляхетно відмовилися від такої можливості), їх логотипи з’явилися на весільних запрошеннях, а також на сторінках блога, який Дмитро створив спеціально для цієї події: http://casamento-um.blogspot.com
Для зменьшення витрат під час організації весілля Дмитро також використав інші «маленькі хитрощі»: за музику відповідав український ДіДжей (банкір за фахом), а фото та відео зйомку робив лікар – грузин. Обидва щирі та хороші друзі молодих.  Дмитро Яцюк також не виключає можливості того, що на основі свого блога у майбутньому він напише книгу порад для тих, хто хотів би організувати весілля без зайвих витрат.   
| 
